В останні роки у всьому світі зростає інтерес до турецького чаю, і у великих містах з'являються спеціалізовані чайні будинки та чайні магазини. У Туреччині чаювання вважається ознакою гостинності та прийнято пропонувати чай усім, хто приходить до вас додому або на роботу. Звідки в Туреччині з'явився чай і як уряд стимулював фермерів до вирощування незнайомої для них культури розберемо у цій статті.
Історія турецького чаю
В Османську імперію чай було вперше завезено у 16 столітті торговцями з Китаю. Однак лише у 20 столітті він став популярним напоєм у Туреччині завдяки ініціативам уряду щодо збільшення виробництва та споживання чаю.
У ті часи імперії кава була улюбленим напоєм правлячого класу, а чай вважався напоєм пересічних людей. Тільки наприкінці 19 століття чай почав набирати популярності серед вищих верств суспільства завдяки зусиллям османської аристократії щодо просування чаю як більш здорової альтернативи каві.
Перші чайні плантації в Туреччині були створені в Чорноморському регіоні на початку 20 століття, а першу чайну фабрику було відкрито в 1924 році в Ризі, місті на узбережжі Чорного моря. Однак виробництво чаю залишалося відносно невеликим до 1950-х років, коли турецький уряд запустив амбітну програму зі збільшення вирощування та споживання чаю.
Державна програма
Туреччина була імпортером чаю, і уряд хотів зменшити свою залежність від іноземців, вирощування розглядалося як спосіб підтримати розвиток сільських районів та забезпечити дохід для дрібних фермерів.
Для досягнення цих цілей уряд встановив монополію, за якої держава контролювала всі аспекти виробництва чаю, включаючи вирощування, обробку та розповсюдження. Уряд також надав фермерам субсидії та стимули, щоб спонукати їх переключитися з інших культур на чай.
Зусилля уряду окупилися, і до 1960-х років чай став найпопулярнішим напоєм у Туреччині, перевершивши навіть каву. Сьогодні Туреччина є однією з провідних країн-виробників чаю у світі з більш ніж 200 000 га чайних плантацій та річним виробництвом понад 200 000 тонн чаю.